Мартинець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Мартине́ць	Мартинці́
Р.	Мартинця́	Мартинці́в
Д.	Мартинце́ві Мартинцю́	Мартинця́м
З.	Мартине́ць	Мартинці́
Ор.	Мартинце́м	Мартинця́ми
М.	Мартинці́ Мартинця́	Мартинця́х
Кл.	Мартинцю́*	Мартинці́*

Мар-ти-не́ць

Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Мартин-; суфікс: -ець.

Жін. прізвище — незмінне.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Мартин, Мартиник, Мартинишин

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Польськаpl: Martyniec (pl) чол. Російськаru: Мартынец (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: Мартинець