Микита
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Мики́та | Мики́ти |
| Р. | Мики́ти | Мики́т |
| Д. | Мики́ті | Мики́там |
| З. | Мики́ту | Мики́т |
| Ор. | Мики́тою | Мики́тами |
| М. | Мики́ті | Мики́тах |
| Кл. | Мики́то | Мики́ти |
Ми-ки́-та
Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 1a^° за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Микит-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське чоловіче ім’я. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- українське прізвище. [▲ 2] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |