Миніч

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Ми́ніч	Ми́нічі
Р.	Ми́ніча	Ми́нічів
Д.	Ми́нічеві Ми́нічу	Ми́нічам
З.	Ми́ніча	Ми́нічів
Ор.	Ми́нічем	Ми́нічами
М.	Ми́нічеві Ми́нічу	Ми́нічах
Кл.	Ми́нічу	Ми́нічі

Ми́-ніч

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Мин-; суфікс: -іч.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: Минич (ru) чол.