Мокрійчук

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Мокрійчу́к	Мокрійчуки́
Р.	Мокрійчука́	Мокрійчукі́в
Д.	Мокрійчуко́ві Мокрійчуку́	Мокрійчука́м
З.	Мокрійчука́	Мокрійчукі́в
Ор.	Мокрійчуко́м	Мокрійчука́ми
М.	Мокрійчуко́ві Мокрійчукі́	Мокрійчука́х
Кл.	Мокрійчуку́	Мокрійчуки́

Мок-рій-чу́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Мокрій-; суфікс: -чук.

Вимова

• МФА : [mɔkrʲii̯ˈt͡ʃuk] (одн.), [mɔkrʲii̯t͡ʃʊˈkɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Mokriychuk (en) Російськаru: Мокрийчук (ru) чол.