Мокрійчук
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Мокрійчу́к | Мокрійчуки́ |
| Р. | Мокрійчука́ | Мокрійчукі́в |
| Д. | Мокрійчуко́ві Мокрійчуку́ |
Мокрійчука́м |
| З. | Мокрійчука́ | Мокрійчукі́в |
| Ор. | Мокрійчуко́м | Мокрійчука́ми |
| М. | Мокрійчуко́ві Мокрійчукі́ |
Мокрійчука́х |
| Кл. | Мокрійчуку́ | Мокрійчуки́ |
Мок-рій-чу́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Мокрій-; суфікс: -чук.
Вимова[ред.]
- МФА : [mɔkrʲii̯ˈt͡ʃuk] (одн.), [mɔkrʲii̯t͡ʃʊˈkɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |