Мілесик
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Міле́сик | Мілесики |
| Р. | Мілесика | Мілесиків |
| Д. | Мілесикові Мілесику |
Мілесикам |
| З. | Мілесика | Мілесиків |
| Ор. | Мілесиком | Мілесиками |
| М. | Міле́сикові, Міле́сику | Міле́сиках |
| Кл. | Мілесику | Міле́сики |
Мі-ле́-сик
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Мілес-; суфікс: -ик.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Люди були залякані, щоб у Сибір не вислали. Людей розділили: куркуль, середняк, бідняк. Натравлювали один на одного. Дяка Мілесика і дочку його Шуру вислали нізащо.
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |