Оборонько

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Оборонько́	Обороньки́
Р.	Оборонька́	Оборонькі́в
Д.	Оборонько́ві Обороньку́	Оборонька́м
З.	Оборонька́	Оборонькі́в
Ор.	Оборонько́м	Оборонька́ми
М.	Оборонько́ві Оборонькі́	Оборонька́х
Кл.	Обороньку́	Обороньки́

О-бо-ронь-ко́

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: О-; корінь: -боронь-; суфікс: -к; закінчення: -о.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Oboron'ko (en) Російськаru: Оборонько (ru) чол.