Оборонько
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Оборонько́ | Обороньки́ |
Р. | Оборонька́ | Оборонькі́в |
Д. | Оборонько́ві Обороньку́ |
Оборонька́м |
З. | Оборонька́ | Оборонькі́в |
Ор. | Оборонько́м | Оборонька́ми |
М. | Оборонько́ві Оборонькі́ |
Оборонька́х |
Кл. | Обороньку́ | Обороньки́ |
О-бо-ронь-ко́
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: О-; корінь: -боронь-; суфікс: -к; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |