Омелян

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Омеля́н	Омеля́ни
Р.	Омеля́на	Омеля́нів
Д.	Омеля́нові Омеля́ну	Омеля́нам
З.	Омеля́на	Омеля́нів
Ор.	Омеля́ном	Омеля́нами
М.	Омеля́нові Омеля́ну	Омеля́нах
Кл.	Омеля́ну	Омеля́ни

О-ме-ля́н

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Омелян-.

Вимова

• МФА : [ɔmeˈlʲɑn] (одн.), [ɔmeˈlʲɑne] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське чоловіче ім’я. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Omelyan (en) Російськаru: Омелян (ru) чол.

Список перекладів
Англійськаen: Omelyan (en) Російськаru: Омелян (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: Омелян

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. Омелян (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість