Покуття

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Поку́ття  —
Р. Поку́тті  —
Д. Поку́тті  —
З. Поку́ттю  —
Ор. Поку́ттею  —
М. Поку́тті  —
Кл. Поку́тте*  —

По-ку́т-тя

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Покуття-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. геогр. етногеографічний регіон України. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Співаймо соборно в славному селі Заваллі, де дві карпатські ріки — Черемош і Прут єднаються святим кутом і творять рідне нам Покуття, братньо зливаються в спільне русло. і несуть у Чорне море вічне й незбориу силу волі, і рідняться із буремним лицарством Запорозької Січі на горах-хвилях Славутича-Дніпра, і возносять до небес воскреслий на верховині XX віку і другого тисячоліття Гімн Соборної України! Джерело — (з газети).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]