топонім
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | обм. ч. |
---|---|---|---|
Н. | топо́нім | топо́німи | топо́німи |
Р. | топо́німа | топо́німів | топо́німів |
Д. | топо́німу топо́німові |
топо́німам | — |
З. | топо́нім | топо́німи | топо́німи |
Ор. | топо́німом | топо́німами | — |
М. | топо́німі | топо́німах | — |
Кл. | топо́німе* | топо́німи* | — |
то-по-нім
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: одн. [tɔpɔnʲim], мн. []
прослухати вимову
- УФ: [топо́н'ім]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- власна географічна назва ◆ Словник топонімів України.
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |