Розколупа

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Розколу́па	Розколу́пи
Р.	Розколу́пи	Розколу́п
Д.	Розколу́пі	Розколу́пам
З.	Розколу́пу	Розколу́п
Ор.	Розколу́пою	Розколу́пами
М.	Розколу́пі	Розколу́пах
Кл.	Розколу́по	Розколу́пи

Роз-ко-лу́-па

Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: Роз-; корінь: -колуп-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [rɔzkoˈlupɐ] (одн.), [rɔzkoˈlupe] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів