Рєзнік
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Рє́знік | Рє́зніки |
Р. | Рє́зніка | Рє́зніків |
Д. | Рє́знікові Рє́зніку |
Рє́знікам |
З. | Рє́зніка | Рє́зніків |
Ор. | Рє́зніком | Рє́зніками |
М. | Рє́знікові, Рє́зніку | Рє́зніках |
Кл. | Рє́зніку | Рє́зніки |
Рє́з-нік
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Рєзн-; суфікс: -ік.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |