Саф’яник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Саф’я́ник | Саф’яники |
Р. | Саф’яника | Саф’яників |
Д. | Саф’яникові Саф’янику |
Саф’яникам |
З. | Саф’яника | Саф’яників |
Ор. | Саф’яником | Саф’яниками |
М. | Саф’я́никові, Саф’я́нику | Саф’я́никах |
Кл. | Саф’янику | Саф’я́ники |
Саф’-я́-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Саф’ян-; суфікс: -ик.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |