Старожицький

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Старожи́цький	Старожи́цькі
Р.	Старожи́цького	Старожи́цьких
Д.	Старожи́цькому	Старожи́цьким
З.	Старожи́цького	Старожи́цьких
Ор.	Старожи́цьким	Старожи́цькими
М.	Старожи́цькому	Старожи́цьких
Кл.	Старожи́цький	Старожи́цькі

Ста-ро-жи́ць-кий

Іменник, істота, чоловічий рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Старожиць-; суфікс: -к; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: Старожицкий (ru) чол.