Стрілець

Див. також стрілець.

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Стріле́ць	Стрільці́
Р.	Стрільця́	Стрільці́в
Д.	Стрільце́ві Стрільцю́	Стрільця́м
З.	Стріле́ць	Стрільці́
Ор.	Стрільце́м	Стрільця́ми
М.	Стрільці́ Стрільця́	Стрільця́х
Кл.	Стрільцю́*	Стрільці́*

Стрі-ле́ць

Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Стріл-; суфікс: -ець.

Вимова

• МФА : [stʲrʲiˈlɛt͡sʲ] (одн.), [stʲrʲilʲˈt͡sʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. зодіакальне сузір’я. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. астрон. сузір’я. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: стрілець

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: Стрелец (ru) чол.

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: Стрілець