Табурець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Табуре́ць	Табурці́
Р.	Табурця́	Табурці́в
Д.	Табурце́ві Табурцю́	Табурця́м
З.	Табуре́ць	Табурці́
Ор.	Табурце́м	Табурця́ми
М.	Табурці́ Табурця́	Табурця́х
Кл.	Табурцю́*	Табурці́*

Та-бу-ре́ць

Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Табур-; суфікс: -ець.

Вимова

• МФА : [tɐbʊˈrɛt͡sʲ] (одн.), [tɐbʊrˈt͡sʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: Табурец (ru) чол.