Толмачов

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Толмачо́в	Толмачо́ви
Р.	Толмачо́ва	Толмачо́вів
Д.	Толмачо́вові Толмачо́ву	Толмачо́вам
З.	Толмачо́ва	Толмачо́вів
Ор.	Толмачо́вом	Толмачо́вами
М.	Толмачо́вові Толмачо́ву	Толмачо́вах
Кл.	Толмачо́ву	Толмачо́ви

Тол-ма-чо́в

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Толмач-; суфікс: -ов.

Вимова

• МФА : [tɔlmɐˈt͡ʃɔu̯] (одн.), [tɔlmɐˈt͡ʃɔu̯e] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів