Фастовець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Фастове́ць	Фастовці́
Р.	Фастовця́	Фастовці́в
Д.	Фастовце́ві Фастовцю́	Фастовця́м
З.	Фастове́ць	Фастовці́
Ор.	Фастовце́м	Фастовця́ми
М.	Фастовці́ Фастовця́	Фастовця́х
Кл.	Фастовцю́*	Фастовці́*

Фас-то-ве́ць

Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Фастов-; суфікс: -ець.

Вимова

• МФА : [fɐstɔˈu̯ɛt͡sʲ] (одн.), [fɐstɔu̯ˈt͡sʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: Фастовец (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: Фастовець