Фастівець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Фастіве́ць	Фастівці́
Р.	Фастівця́	Фастівці́в
Д.	Фастівце́ві Фастівцю́	Фастівця́м
З.	Фастіве́ць	Фастівці́
Ор.	Фастівце́м	Фастівця́ми
М.	Фастівці́ Фастівця́	Фастівця́х
Кл.	Фастівцю́*	Фастівці́*

Фас-ті-ве́ць

Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Фастів-; суфікс: -ець.

Вимова

• МФА : [fɐsʲtʲiˈu̯ɛt͡sʲ] (одн.), [fɐsʲtʲiu̯ˈt͡sʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: Фастивец (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: Фастівець