Фіницький
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Фіни́цький | Фіни́цькі |
Р. | Фіни́цького | Фіни́цьких |
Д. | Фіни́цькому | Фіни́цьким |
З. | Фіни́цького | Фіни́цьких |
Ор. | Фіни́цьким | Фіни́цькими |
М. | Фіни́цькому | Фіни́цьких |
Кл. | Фіни́цький | Фіни́цькі |
Фі-ни́ць-кий
Іменник, істота, чоловічий рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Фін-; суфікси: -иць-к; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|