Цип’ящук
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Цип’ящу́к | Цип’ящуки́ |
Р. | Цип’ящука́ | Цип’ящукі́в |
Д. | Цип’ящуко́ві Цип’ящуку́ |
Цип’ящука́м |
З. | Цип’ящука́ | Цип’ящукі́в |
Ор. | Цип’ящуко́м | Цип’ящука́ми |
М. | Цип’ящуко́ві Цип’ящукі́ |
Цип’ящука́х |
Кл. | Цип’ящуку́ | Цип’ящуки́ |
Цип’-я-щу́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Цип’ящ-; суфікс: -ук.
Вимова[ред.]
- МФА : [t͡sepʲjɐˈʃt͡ʃuk] (одн.), [t͡sepʲjɐʃt͡ʃʊˈkɪ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|