Щасливець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Щасливе́ць	Щасливці́
Р.	Щасливця́	Щасливці́в
Д.	Щасливце́ві Щасливцю́	Щасливця́м
З.	Щасливця́	Щасливці́в
Ор.	Щасливце́м	Щасливця́ми
М.	Щасливце́ві Щасливцю́	Щасливця́х
Кл.	Щасливцю́	Щасливці́

Щас-ли-ве́ць

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Щаст-; суфікси: -л-ив-ець.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: Щасливец (ru) чол.