Щасливець

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Щасливе́ць Щасливці́
Р. Щасливця́ Щасливці́в
Д. Щасливце́ві
Щасливцю́
Щасливця́м
З. Щасливця́ Щасливці́в
Ор. Щасливце́м Щасливця́ми
М. Щасливце́ві
Щасливцю́
Щасливця́х
Кл. Щасливцю́ Щасливці́

Щас-ли-ве́ць

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Щаст-; суфікси: -ив-ець.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]