Яремійчук
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Яремійчу́к | Яремійчуки́ |
Р. | Яремійчука́ | Яремійчукі́в |
Д. | Яремійчуко́ві Яремійчуку́ |
Яремійчука́м |
З. | Яремійчука́ | Яремійчукі́в |
Ор. | Яремійчуко́м | Яремійчука́ми |
М. | Яремійчуко́ві Яремійчукі́ |
Яремійчука́х |
Кл. | Яремійчуку́ | Яремійчуки́ |
Я-ре-мій-чу́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Ярем-; суфікси: -ій-чук.
Вимова[ред.]
- МФА : [jɐremʲii̯ˈt͡ʃuk] (одн.), [jɐremʲii̯t͡ʃʊˈkɪ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|