аб'юрбція
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | аб'ю́рбція | — |
| Р. | аб'ю́рбції | — |
| Д. | аб'ю́рбції | — |
| З. | аб'ю́рбцію | — |
| Ор. | аб'ю́рбцією | — |
| М. | аб'ю́рбції | — |
| Кл. | аб'ю́рбціє* | — |
аб'ю́рбція
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -аб'юрбц-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- прилюдне зречення віри або своїх переконань. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |