Перейти до вмісту

абдикація

Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. абдика́ція абдика́ції
Р. абдика́ції абдика́цій
Д. абдика́ції абдика́ціям
З. абдика́цію абдика́ції
Ор. абдика́цією абдика́ціями
М. абдика́ції абдика́ціях
Кл. абдика́ціє* абдика́ції*

аб-ди-ка́-ці·я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: аб-; корінь: -дик-; суфікси: -ац-і-; закінчення:

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. юр. зречення, відмова від престолу, влади, посади, сану, права власності тощо ◆ В дні 2 грудня 1848 р. відбулась в Оломунці абдикація цісаря Фердинанда, по котрім прийшов на цісаря Австрії 18-літний архикнязь Франц Иосиф. Кость Левицький
  2. перен., рідк. зречення обов'язків ◆ Ціле правління Олександра ІІІ — се була тиха абдикація збитого з пантелику чоловіка, який у глухій злості проти суспільства, замикаючи очі і вуха на всі його стогнання і болісті, віддавав його в руки чиновництву — се була найстрашніша пімста за вбивство Олександра ІІ… Іван Франко

Синоніми

[ред.]
  1. зречення, уступлення

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія

[ред.]

Від лат. abdicatio, від abdico — зрікаюсь)

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]