абеліт
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | абелі́т | абелі́ти |
| Р. | абелі́ту | абелі́тів |
| Д. | абелі́тові абелі́ту |
абелі́там |
| З. | абелі́т | абелі́ти |
| Ор. | абелі́том | абелі́тами |
| М. | на/у абелі́ту | на/у абелі́тах |
| Кл. | абелі́ту* | абелі́ти* |
а-бе-лі́т
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- вибухова суміш, що складається з амонієвої селітри, динітробензолу й кухонної солі. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- згрубілі форми:
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
[ред.]Від прізвища англійського хеміка Ф. Абеля
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |