Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	абетку́ю	абеткува́в	абеткува́тиму	—
Ти	абетку́єш	абеткува́в абеткува́ла	абеткува́тимеш	абетку́й
Він Вона Воно	абетку́є	абеткува́в абеткува́ла абеткува́ло	абеткува́тиме	—
Ми	абетку́єм(о)	абеткува́ли	абеткува́тимем(о)	абетку́ймо
Ви	абетку́єте	абеткува́ли		абетку́йте
Вони	абетку́ють	абеткува́ли	абеткува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	абетку́ючи
Дієприсл. мин. ч.	абеткува́вши
Безособова форма	абетко́вано

абеткувати (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -абетк-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

розміщувати що-небудь за абеткою. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)