абетка
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | абе́тка | абе́тки |
| Р. | абе́тки | абе́ток |
| Д. | абе́тці | абе́ткам |
| З. | абе́тку | абе́тки |
| Ор. | абе́ткою | абе́тками |
| М. | абе́тці | абе́тках |
| Кл. | абе́тко* | абе́тки* |
абе́тка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -абетк-; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певпому усталеному порядку; алфавіт, азбука. Один чи два рази проказала ◆ За Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери. Речмедін В. О., «Весняні грози, 1961, 224»
- книжка для початкового навчання грамоти; буквар ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перен. основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]- —
- —
- —
Гіпероніми
[ред.]- —
- —
- —
Гіпоніми
[ред.]- —
- —
- —
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]- за абеткою — за порядком літер, прийнятим в абетці (алфавіті).==== Колокації ====
Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]фонетичні варіанти: абе́тло, заст. абе́тний[1] — елементарний — власне українська назва азбуки, утворена за назвами двох перших літер алфавіту а і б (бе), очевидно під впливом назв азбука, альфабет і пол. abecadło (від вимови перших трьох букв a, be, ce)
- Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.
- Sadnik L., Aitzetmüler R. Vergleichendes Wörterbuch der slawischen Sprachen
Примітки:
- ↑ Пискунов Ф. Словарь живого народного, письменного и актового языка русских южан Российской и Австро-Венгерской Империй. Киев, 1875
Переклад
[ред.]| сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певпому усталеному порядку; алфавіт, азбука | |
| |
| книжка для початкового навчання грамоти; буквар | |
| основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь | |
Джерела
[ред.]- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Чергування голосних
- Неістоти/uk
- Жіночий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3*a
- Українські слова морфемної будови слова R-f
- Переносні вирази/uk
- Слова з 6 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Алфавіт/uk
- Азбука/uk
- Літери/uk
- Множини/uk
- Книжки/uk
- Грамота/uk
- Букварі/uk
- Основи/uk