аблакат
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | аблака́т | аблака́ти |
| Р. | аблака́та | аблака́тів |
| Д. | аблака́тові аблака́ту |
аблака́там |
| З. | аблака́та | аблака́тів |
| Ор. | аблака́том | аблака́тами |
| М. | аблака́тові аблака́ту |
аблака́тах |
| Кл. | аблака́ту | аблака́ти |
аб-ла-ка́т
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- розм. адвокат (часто самозваний) ◆ Вже коли на те піде, то хоч би сто карбованців коштувало, аблаката найму, а свого докажу!… (Іван Карпенко-Карий, «Наймичка») [1]
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |