аблаут
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | абла́ут | абла́ути |
| Р. | абла́ута | абла́утів |
| Д. | абла́утові абла́уту |
абла́утам |
| З. | абла́ут | абла́ути |
| Ор. | абла́утом | абла́утами |
| М. | на/у абла́уту | на/у абла́утах |
| Кл. | абла́уту* | абла́ути* |
аб-ла́-ут
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -аблаут-.
Вимова
[ред.]- МФА : [ɐˈblɑʊt] (одн.), [ɐˈblɑʊte] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- чергування голосних кореня слова в різних граматичних формах (зразок: везти — возити) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ?
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]
- Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука - К.: Головна ред. УРЕ, 1977. - 776 с.