абітурієнтка
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | абітуріє́нтка | абітуріє́нтки |
| Р. | абітуріє́нтки | абітуріє́нток |
| Д. | абітуріє́нтці | абітуріє́нткам |
| З. | абітуріє́нтку | абітуріє́нток |
| Ор. | абітуріє́нткою | абітуріє́нтками |
| М. | на/у абітуріє́нтці | на/у абітуріє́нтках |
| Кл. | абітуріє́нтко | абітуріє́нтки |
а-бі-ту-рі-є́нт-ка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -абітурієнт-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- жін. ім. до абітурієнт. ◆ Вона знімала кімнату, як абітурієнтка Полтавської жіночої гімназії (Юрій Смолич).
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від лат. abituriens — той, хто збирається йти
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |