аванґард
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | аванґа́рд | аванґа́рди |
Р. | аванґа́рду | аванґа́рдів |
Д. | аванґа́рдові аванґа́рду |
аванґа́рдам |
З. | аванґа́рд | аванґа́рди |
Ор. | аванґа́рдом | аванґа́рдами |
М. | на/в аванґа́рді | на/в аванґа́рдах |
Кл. | аванґа́рду* | аванґа́рди* |
а·ван-ґа́рд
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -аванґард-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ɐu̯ɐnˈɡɑrd] (одн.), [ɐu̯ɐnˈɡɑrde] (мн.)
прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- військ. частина сухопутних військ або флоту, що йде попереду головних сил ◆ Обвішаний патронами аванґард був наче з заліза. Чубенко дивився на карту і вів далі. Юрій Яновський, «Вершники», 1935 р. ◆ В районі Каховки килигеївці безпосередньо зіткнулися з денікінськими аванґардами. Олесь Гончар, «Перекоп», 1957 р.
- перен. передова, провідна частина певної суспільної групи або класу ◆ Орієнтація на поступ потребує існування аванґарду, здатного розпочинати вирішення проблем життя ще до того, як вони стануть «зрілими». — З публіцистичної литератури.
- те ж саме, що аванґардизм ◆ При всій різноманітності творчих програм аванґарду все ж можна виділити ряд таких загальних рис, як позиція постійного протесту, або «перманентного бунту», відмова від класичних форм зображальності та краси на користь орієнтації на примітив, здатність до постійного самооновлення. — З наукової літератури.
Синоніми[ред.]
- перший ешелон, передова частина, передній відділ
- —
- —
Антоніми[ред.]
- ар'єрґард
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
- —
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
- —
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від франц. avant-garde, передова охорона
Переклад[ред.]
сухопутні війська | |
|
група, клас | |
аванґардизм | |
Джерела[ред.]
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.