автоген

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. автоге́н автоге́ни
Р. автоге́ну автоге́нів
Д. автоге́нові
автоге́ну
автоге́нам
З. автоге́н автоге́ни
Ор. автоге́ном автоге́нами
М. на/у автоге́ну на/у автоге́нах
Кл. автоге́ну* автоге́ни*

ав-то-ге́н

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -авто-; корінь: -ге́н-

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. автогенне різання й зварюван­ня металів. ◆ Металу цокіт, автогену зблиски — Росте залізний міст через Десну Дорошко П. О.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники: автогенний
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник. Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. автоген (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: -авто-; корінь: -ген- [Тихонов, 1996].

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. автоген (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]