автономізовуватися

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

	тепер.	мин.	майб.	наказ.
Я	автономізо́вуюсь	автономізу́вався	автономізу́ватимуся автономізу́ватимусь	—
Ти	автономізо́вуєшся	автономізу́вався автономізу́валась	автономізу́ватимешся	автономізо́вуься автономізо́вуьсь
Він Вона Воно	автономізо́вується	автономізу́вався автономізу́валась автономізу́валось	автономізу́ватиметься	—
Ми	автономізо́вуємося	автономізу́валися	автономізу́ватимемося	автономізо́вуьмося
Ви	автономізо́вуєтеся	автономізу́валися	автономізу́ватиметеся	автономізо́вуьтеся
Вони	автономізо́вуються	автономізу́валися	автономізу́ватимуться	—
Дієприсл. тепер.	автономізо́вуючись
Дієприсл. мин.	автономізу́вавшись
Дієприкм. пасивн.	—
Безос. форма

ав-то-но-мі-зо́-ву-ва-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне; перша дієвідміна (тип дієвідміни 2a).

Корінь: -автоном-; суфікси: -із-ов-ува; дієслівне закінчення: -ти; закінчення: -ся^?.

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}
• вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості

Значення

1. ставати автономним. ◆ немає прикладів застосування.

Етимологія

Від ??

Переклад

російська: автономизироваться (ru)