аеромеханіка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | аеромеха́ніка | — |
| Р. | аеромеха́ніки | — |
| Д. | аеромеха́ніці | — |
| З. | аеромеха́ніку | — |
| Ор. | аеромеха́нікою | — |
| М. | аеромеха́ніці | — |
| Кл. | аеромеха́ніко* | — |
а-е-ро-ме-ха́-ні-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -аеромеханік-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: [ɐerɔmeˈxɑnʲikɐ]
послухати вимову:
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- наука про закони руху та рівноваги газів (головним чином повітря), а також взаємодію газів та твердих тіл, які перебувають у них. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Аеромеханіка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- аеромеханіка на Lingvo.ua