ажитація
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ажита́ція | — |
| Р. | ажита́ції | — |
| Д. | ажита́ції | — |
| З. | ажита́цію | — |
| Ор. | ажита́цією | — |
| М. | ажита́ції | — |
| Кл. | ажита́ціє* | — |
а-жи-та́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ажитац-; суфікс: -і-; закінчення: -я
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- заст. збуджений стан; схвильованість. ◆ Йон був в ажитації та щось з гарячковістю шептав свойому сусідові Михайло Коцюбинський
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |