акафіст

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. ака́фіст ака́фісти
Р. ака́фіста ака́фістів
Д. ака́фістові
ака́фісту
ака́фістам
З. ака́фіст ака́фісти
Ор. ака́фістом ака́фістами
М. на/у ака́фісту на/у ака́фістах
Кл. ака́фісту* ака́фісти*

а-ка́-фіст

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -акафіст-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. церк. при богослужінні в церквах хвальна відправа з читанням і співами на честь Христа, богородиці та окремих святих. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Треба буде Акафіст найняти Миколаєві святому Й на часточку дати. Т. Шевченко

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

гр. α — «не», καθιςω — «сідаю», в тому що під час акафіста вимагалось обов'язково стояти.

Література[ред.]

Джерела[ред.]