аквареліст

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	акварелі́ст	акварелі́сти
Р.	акварелі́ста	акварелі́стів
Д.	акварелі́стові акварелі́сту	акварелі́стам
З.	акварелі́ста	акварелі́стів
Ор.	акварелі́стом	акварелі́стами
М.	акварелі́стові акварелі́сту	акварелі́стах
Кл.	акварелі́сту	акварелі́сти

ак-ва-ре-лі́ст

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -акварел-; суфікс: -іст.

Вимова

• МФА : [ɐkʋɐreˈlʲist] (одн.), [ɐkʋɐreˈlʲiste] (мн.)

• послухати вимову:

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. художник, який малює аквареллю. ◆ Художник,— аквареліст, графік, живописець,— він [Т. Шевченко] приділяв у своїх віршах менше місця барвам видимого світу, ніж цього можна було б чекати М. Т. Рильський

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: акварелістка, акварель прикметники: акварельний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Болгарськаbg: акварелист (bg) чол. Російськаru: акварелист (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: аквареліст
• Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
• Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3