акомпаніаторка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | акомпаніа́торка | акомпаніа́торки |
| Р. | акомпаніа́торки | акомпаніа́торок |
| Д. | акомпаніа́торці | акомпаніа́торкам |
| З. | акомпаніа́торку | акомпаніа́торок |
| Ор. | акомпаніа́торкою | акомпаніа́торками |
| М. | на/у акомпаніа́торці | на/у акомпаніа́торках |
| Кл. | акомпаніа́торко | акомпаніа́торки |
а-ком-па-ні-а́-тор-ка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -акомпаніатор-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- жін. ім. до акомпаніатор. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: акомпаніаторка
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3