акомпаніаторка
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | акомпаніа́торка | акомпаніа́торки |
| Р. | акомпаніа́торки | акомпаніа́торок |
| Д. | акомпаніа́торці | акомпаніа́торкам |
| З. | акомпаніа́торку | акомпаніа́торок |
| Ор. | акомпаніа́торкою | акомпаніа́торками |
| М. | на/у акомпаніа́торці | на/у акомпаніа́торках |
| Кл. | акомпаніа́торко | акомпаніа́торки |
а-ком-па-ні-а́-тор-ка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -акомпаніатор-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- жін. ім. до акомпаніатор. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: акомпаніаторка
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3