акторувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я актору́ю акторува́в акторува́тиму  —
Ти актору́єш акторува́в
акторува́ла
акторува́тимеш актору́й
Він
Вона
Воно
актору́є акторува́в
акторува́ла
акторува́ло
акторува́тиме  —
Ми актору́єм(о) акторува́ли акторува́тимем(о) актору́ймо
Ви актору́єте акторува́ли актору́йте
Вони актору́ють акторува́ли акторува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. актору́ючи
Дієприсл. мин. ч. акторува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. акторо́ваний
Безособова форма акторо́вано

акторува́ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -актор-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. рідк. те ж саме, що акторствувати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Ви правди не любите й акторуєте Олександр Петрович Довженко

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: акторувати
  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3