акуратист
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | акурати́ст | акурати́сти |
| Р. | акурати́ста | акурати́стів |
| Д. | акурати́стові акурати́сту |
акурати́стам |
| З. | акурати́ста | акурати́стів |
| Ор. | акурати́стом | акурати́стами |
| М. | акурати́стові акурати́сту |
акурати́стах |
| Кл. | акурати́сту | акурати́сти |
а-ку-ра-ти́ст
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -акурат-; суфікс: -ист.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- розм. про людину, що додержується порядку, точності. ◆ Всіма визнаний на кораблі акуратист, він ретельно приглядався, чи не пом'явся та чи не відволожився одяг Ткач
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: акуратист
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3