акустика

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. аку́стика аку́стики
Р. аку́стики аку́стиц
Д. {{{3}}}і аку́стикам
З. аку́стику аку́стики
Ор. аку́стикою аку́стиками
М. {{{3}}}і аку́стиках
Кл. аку́стико* аку́стики*

а-ку́с-ти-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -акустик-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. фіз. розділ фізики, що вивчає звукові явища.
  2. чутність звуків у якому-небудь приміщенні. ◆ Він не був оперним співаком і не вмів пристосовуватися до умов акустики оперного театру Смолич

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

розділ
чутність звуків

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник, жіночий рід. Корінь: -акустик-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. фіз. акустика (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]

  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3