акут

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. аку́т аку́ти
Р. аку́та аку́тів
Д. аку́тові
аку́ту
аку́там
З. аку́т аку́ти
Ор. аку́том аку́тами
М. на/у аку́ту на/у аку́тах
Кл. аку́ту* аку́ти*

а-ку́т

Іменник, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -акут-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лінгв. муз. один із видів музикального наголосу (висхідний) у давньогрецькій, сербській та інших мовах;
    1. знак цього наголосу на письмі (`) ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

МФА: []

  • вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3