акцептувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я акцептува́в акцепту́ю  —
Ти акцептува́в
акцептува́ла
акцепту́єш акцепту́й
Він
Вона
Воно
акцептува́в
акцептува́ла
акцептува́ло
акцепту́є  —
Ми акцептува́ли акцепту́єм(о) акцепту́ймо
Ви акцептува́ли акцепту́йте
Вони акцептува́ли акцепту́ють  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. акцептува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч. акцепто́ваний
Безособова форма акцепто́вано

ак-цеп-ту-ва́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -акцепт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. фін. затверджувати до оплати грошові документи (платіжні вимоги, рахунки, векселі і т. ін.). ◆ Акцептовано рахунок за надані послуги

Синоніми[ред.]

  1. затверджувати, ухвалювати

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: акцептувати
  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3