амбіція
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | амбі́ція | амбі́ції |
Р. | амбі́ції | амбі́цій |
Д. | амбі́ції | амбі́ціям |
З. | амбі́цію | амбі́ції |
Ор. | амбі́цією | амбі́ціями |
М. | амбі́ції | амбі́ціях |
Кл. | амбі́ціє* | амбі́ції* |
ам-бі́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -амбіц-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА : [ɐmˈbʲit͡sʲijɐ] (одн.), [ɐmˈbʲit͡sʲiji] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- самолюбство; гордість; честолюбство. [≈ 1] ◆ Мені здається, що сама амбіція не доведе чоловіка до того, щоб силкувався знати все ліпше від когось іншого Іван Франко
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від амбіція 'ambition', MUk. амбиція, амбіція (XVII с.); BRu. амбицыя, Ru., Ви. амбѣция, Ма. амбиција, SC. àmbîcija, пол. ambicja. — Deriv. амбіці́йний, амбіціо́зний, амбі́тний, -ність, -но. — Subst. почуття особистої пдности, честь; жадоба слави, честилюбність, чванливість, пиха.
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Жіночий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 7a
- Українські слова з суфіксом -і
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Озвучені на Вікісховищі
- Слова, датовані XVII. століттям/uk
- Слова з 7 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Гордість/uk
- Гордощі/uk
- Честолюбство/uk