Перейти до вмісту

прагнення

Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. пра́гнення пра́гнення
Р. пра́гнення пра́гнень
Д. пра́гненню пра́гненням
З. пра́гнення пра́гнення
Ор. пра́гненням пра́гненнями
М. пра́гненні
пра́гненню
пра́гненнях
Кл. пра́гнення пра́гнення

пра́г-не-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -прагн-; суфікси: -нн; закінчення: .

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. cильне бажання, потяг до здійснення чого-небудь; хотіння. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від пра́гнути «сильно бажати, жадати» СУМ, Нед, пра́гнення, пра́гнущий «спраглий», прагню́чий «жадібний», прагню́щий «спраглий; той, що жадає (щось мати)» Куз, запрага́тися «бажатися, хотітися», спрагну́тися «забажатися» Нед, спра́га, спрагота́, спра́глий, спрагли́вий, спра́гнений, ст. прагнути (XVI ст.); — білор. пра́гнуць «мати спрагу; жадати; прагнути»; — очевидно, запозичення з польської мови; пол. pragnąć «прагнути, (заст.) мати спрагу», як і чеськ. prahnouti «сохнути, знемагати від спраги; жадати», словац. prahnuť, в.-луж. prahnyć «тс.», пов'язане з prażyć «смажити, пекти», пра́жити первісне значення слова, очевидно, було «висихати від спеки; пектися». — Brückner 434; Machek ESJČ 482. — Див. ще пра́жити.


Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]