аналой

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. анало́й ї
Р. ю їв
Д. єві
ю
ям
З. й ї
Ор. єм ями
М. ї
ю
ях
Кл. ю* ї*

а-на-ло́й

Іменник чоловічого роду, відмінювання 7a.


Корінь: -аналой-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. церк. високий, з похилим вер­хом столик, на який кладуть ікони, богослужбові книги тощо. ◆ Отець Палладій сидів коло низького аналоя І.Нечуй-Левицький

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]


[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

а-на-ло́й

Іменник.

Корінь: -аналой-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. церк. аналой (аналог укр. слову). ◆ На аналоях в храме были положены древняя икона Смоленской Божьей Матери и храмовая икона.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]