Українська

ан-та-го-ні́зм

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -антагонізм-.

непримиренна суперечність. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. неприязнь, ворожість. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ В її відносинах до старшого брата і сестри чується глухий антагонізм Леся Українка
біол. боротьба між деякими тваринами, рослинами, мікроорганізмами, що веде до знищення чи пригнічення одних організмів іншими. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Явище антагонізму між окремими видами мікроорганізмів привернуло увагу багатьох дослідників

Найтісніша спорідненість
іменники: антагоніст, антагоністка прикметники: антагоністичний

Від ??

Список перекладів
Іспанська_es: antagonismo ^(es) чол. Італійська_it: antagonismo ^(it) чол. Каталанська_ca: antagonisme чол. Окситанська_oc: antagonisme чол. Французька_fr: antagonisme ^(fr) чол.

У Вікіпедії є стаття

Антагонізм