антагонізм

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	антагоні́зм	антагоні́зми
Р.	антагоні́зма	антагоні́змів
Д.	антагоні́змові антагоні́зму	антагоні́змам
З.	антагоні́зм	антагоні́зми
Ор.	антагоні́змом	антагоні́змами
М.	на/у антагоні́зму	на/у антагоні́змах
Кл.	антагоні́зму*	антагоні́зми*

ан-та-го-ні́зм

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -антагонізм-.

Вимова

• МФА : [ɐntɐɦoˈnʲizm] (одн.), [ɐntɐɦoˈnʲizme] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. непримиренна суперечність. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. неприязнь, ворожість. ◆ В її відносинах до старшого брата і сестри чується глухий антагонізм Леся Українка
2. біол. боротьба між деякими тваринами, рослинами, мікроорганізмами, що веде до знищення чи пригнічення одних організмів іншими. ◆ Явище антагонізму між окремими видами мікроорганізмів привернуло увагу багатьох дослідників

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: антагоніст, антагоністка прикметники: антагоністичний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Іспанськаes: antagonismo (es) чол. Італійськаit: antagonismo (it) чол. Каталанськаca: antagonisme чол. Окситанськаoc: antagonisme чол. Французькаfr: antagonisme (fr) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: антагонізм