антипко
|
Див. також Антипко. |
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | анти́пко | анти́пки |
| Р. | анти́пка | анти́пків |
| Д. | анти́пкові анти́пку |
анти́пкам |
| З. | анти́пко | анти́пків |
| Ор. | анти́пком | анти́пками |
| М. | анти́пкі | анти́пках |
| Кл. | анти́пке | анти́пки |
ан-ти́п-ко
Іменник, істота, чоловічий чи жіночий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -антип-; суфікс: -к; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: [ɐnˈtɪpkɔ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал. чорт. ◆ — Ну, ну, ти, антипку! Цур тобі та дзусь! І. Я. Франко
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |