Українська

а-пло-дис-ме́н-ти

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Корінь: -аплодисменти-.

те ж саме, що оплески. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Публіки було не дуже багато, але аплодисментів та «bis» було чимало, бо грав він [Грюнфельд], як завжди, чудово Леся Українка

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Англійська_en: applause ^(en), clapping ^(en), cheers ^(en) Російська_ru: аплодисменты

Болгарська

ап-ло-дис-мен-ти
МФА: [ɐplɔdesmente]

форма називного відмінка множини іменника аплодисмент ◆ немає прикладів застосування.