аплодисменти

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н.  — аплодисме́нти
Р.  — аплодисме́нтів
Д.  — аплодисме́нтам
З.  — аплодисме́нти
Ор.  — аплодисме́нтами
М.  — на/у аплодисме́нтах
Кл.  — аплодисме́нти*

а-пло-дис-ме́н-ти

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Корінь: -аплодисменти-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Аплодисменти

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що оплески. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Публіки було не дуже багато, але аплодисментів та «bis» було чимало, бо грав він [Грюнфельд], як завжди, чудово Леся Українка

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Болгарська
[ред.]

ап-ло-дис-мен-ти
МФА: [ɐplɔdesmente]

  • форма називного відмінка множини іменника аплодисмент ◆ немає прикладів застосування.