арідник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	арі́дник	арі́дники
Р.	арі́дника	арі́дників
Д.	арі́дникові арі́днику	арі́дникам
З.	арі́дника	арі́дників
Ор.	арі́дником	арі́дниками
М.	арі́дникові, арі́днику	арі́дниках
Кл.	арі́днику	арі́дники

а-рі́д-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -арідник-.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. злий дух; чорт, дідько. ◆ Знав [Іван], що на світі панує нечиста сила, що арідник править усім М. М. Коцюбинський

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: арідник